Діагностика гнилей деревини

Гнилі можуть розміщуватися лише на рівні коріння, окоренку, до певної висоти дерева, лише на верхівці чи окремих гілках. Вони можуть уражувати центральну частину стовбура, його периферію чи бути змішаними (ядрово-заболоневими). Гнилі можуть розрізнятися за забарвленням – бути бурими, білими, мармуровими та строкатими, можуть руйнувати лігнін чи целюлозу, бути корозійними чи деструктивними тощо.
Дерево, уражене дереворуйнівними грибами, може ще тривалий час зберігати життєздатність і мати зелену крону. Водночас його існування є небезпечним для людей, які знаходяться поряд, і транспортних засобів.
Попередити проникнення дереворуйнівних грибів у дерево можливо, якщо не проводити обрізку у вегетаційний період, уникати травмування дерев, вчасно обробляти рани розчинами для дезінфекції. Якщо відрізати шматки кори в місцях механічного пошкодження стовбурів, в цих місцях буде утворюватися калюс і затягуватиме рану. Коли ви обрізаєте гілки, намагайтеся не допускати розривів кори та відрізати кору, яку віддерли біля рани.
Якщо вчасно діагностувати наявність гнилі, дерево можливо вилікувати або вчасно зрубати.
Якщо вітром зламало верхівку або велику гілку, на зрізі добре видно наявність, колір і характер гнилі. Але тому саме цю гілку й зламало, що її деревина втратила міцність. У вологих умовах та у вологі роки на поверхні стовбурів і гілок уражених дерев утворюються плодові тіла грибів. За їхнім виглядом можливо визначити, яким типом гнилі уражена деревина, до якої висоти та надати прогноз її розвитку. Водночас за дефіциту вологи міцелій може поширюватися на весь стовбур, але плодові тіла не утворюються. Про наявність гнилі у стовбурі часто свідчить наявність обідраної кори та ран.
За відсутності зазначених ознак ураження гниль можливо виявити або після відбирання зразку деревини спеціальним пристроєм – буравом, або спеціальним приладом – так званим резистографом.
Застосування резистографа дає можливість одержати точний план розміщення гнилі у стовбурі та вжити заходи щодо її лікування. Для одержання цього плану в дерево вводять датчики через тонкі отвори. На комп’ютер надходять сигнали, інтенсивність яких залежить від опору деревини у певній точці. За допомогою спеціальних програм будується щось на зразок томограми – серія зрізів з різної висоти дерева, за якими можливо визначити висоту розміщення та об’єм гнилі.
Прилад можливо застосовувати не тільки для діагностики ураження цінних дерев і їхнього лікування, але й для виявлення дефектів у дерев’яних конструкціях і їхнього ремонту.