Дубовий заболонник

Виліт жуків дубового заболонника починається у другій половині травня коли з’являються пагони поточного року, які необхідні для додаткового живлення жуків. Феноіндикатором цього явища може бути цвітіння робінії звичайної. Після додаткового живлення жуки заселяють гілки та ділянки стовбура дерев із тонкою та перехідною корою, а також нещодавно зрубані або зламані дерева й гілки діаметром 1–7 см, які мають достатньо вологий луб. Якщо жук намагається заселити життєздатне дерево, з вигризених самкою ранок витікають краплі соку. Самки перелітають на придатніші для заселення дерево, а місця пошко¬дження заростають калюсом.
Довжина маточного ходу дубового заболонника під корою сягає 1,5–2 см, ширини 3 мм. За високої щільності поселень гілка чи стовбур можуть бути суцільно окільцьовані. У життєздатному дереві маточні ходи розташовані під кутом до судин, мають менші розміри, і від них відходять лише 2–3 личинкових хода. Ходи личинок спрямовані вгору і вниз, а потім відхиляються і перетинають інші судини. Личинки зимують у товщі кори або у заболоні, лялькуються у квітні–травні.
Для дерев, заселених дубовим заболонником, характерні розріджене листя та зниження приросту. Листя не змінює кольору, але іноді зморщується, не падає восени й залишається на гілках. Вхідні й льотні отвори дубового заболонника можуть бути оточені буровим борошном, але це краще видно на відрізках стовбурів і гілках, які лежать на землі, ніж на деревах, що ростуть.
Захист дуба від стовбурових шкідників полягає у створенні оптимальних умов для існування цього дерева. Небажано залишати нещодавно зрізані некоровані відрізки стовбурів і гілок дуба порід із живим деревами цього виду.